Шановні батьки!
Перед Вами лист -звернення дитини до найдорожчих для неї людей - батьків. Прочитайте його будь ласка та поміркуйте над ним.
Лист-звернення дитини«До найдорожчих мені людей - моїх батьків»
Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен отримувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знати міру і місце.
Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила - це все, що має значення.
Не давайте марних обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.
Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся добитися такої «перемоги».
Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по відношенню до мене.
Не примушуйте мене відчувати себе малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я - «центр Всесвіту».
Не робіть для мене і за мене те, що я зможу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували мене завжди.
Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.
Не робіть мені зауваження у присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише наодинці, без сторонніх.
Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одно нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місцем здоровому глузду.
Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це - злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
Не прискіпуйтеся до мене і не бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.
Не забудьте, що я розвиваюсь, а значить, експериментую. Таким чином я вчуся. Примиріться, будь ласка, із цим.
Не відмахуйтесь від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом може виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де мені її пропонують.
Не турбуйтеся про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.
Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.
Ставтеся до мене так, як ставитесь до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим кращим другом.
Не забувайте, ваші добрі думки і теплі побажання, які ви даруєте мені, згодом повернуться до вас сторицею.
Пам'ятайте, що у вас є найбільше диво на світі. Це диво я - ВАША ДИТИНА!
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Поради для батьків гіперактивних дітей
* Усі зусилля батьків мають бути спрямовані на зміцнення здоров'я дитини та правильне поводження з нею.
* У взаєминах із дитиною підтримуйте її щоразу, коли вона цього заслуговує, помічайте її успіхи. Уникайте повторення слів «не треба», «не можна». Розмовляйте спокійно, стримано, м'яко. Давайте дитині тільки одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
* Заохочуйте дитину до видів діяльності, що потребують концентрації уваги.
* Дотримуйтеся чіткого розпорядку дня.
* Уникайте скупчення людей.
* Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів. Оберігайте дитину від утоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю й зростання гіперактивності.
* Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисно: щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.
* Спілкуйтеся з іншими батьками, які мають таку саму проблему.
* Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію, тому всі безупинно їй роблять зауваження. Через це в неї занижена самооцінка. Шукайте, за що можна похвалити. Відразу хваліть і винагороджуйте за хорошу поведінку. Будьте послідовними в питаннях дисципліни.
* Підтримуйте дитину в усьому, у чому вона сильна, особливо в спорті й позашкільних заняттях. Не допускайте, щоб уроки займали весь вільний час дитини. Гратися й рухатися для неї не менш важливо.
* Коли дитина виконує домашнє завдання, поруч не повинно бути іграшок, щоб вони не відволікали уваги.
* Пам'ятайте, що гіперактивність властива дітям із синдромом дефіциту уваги та низьким рівнем саморегуляції. Процеси збудження та гальмування «зірвані», послаблені.
* Необхідні заохочення до потрібних дій, постійна похвала за бажану поведінку. Дуже часто і батьки, і вчителі забувають чи не хочуть хвалити дитину, а використовують лише один спосіб педагогічної корекції, що на їх думку є найефективнішим, - покарання. До словесного покарання слід вдаватися дуже обережно й ніколи не використовувати фізичне.
* Для гіперактивної дитини дуже важливим фактором оздоровлення є сон та повноцінне харчування. Сон для дітей до 12 років повинен становити = 12-14 годин на добу. Денний відпочинок - обов'язковий. Якщо дитина не може заснути вдень, то бажано, щоб вона хоча б полежала в затемненій кімнаті. Це теж відпочинок для нервової системи. У дитини можуть бути проблеми через постійне недосипання, втому.
* Якщо дитина виявляє неадекватну реакцію на підняту руку (боїться, що її вдарять), це красномовно свідчить про те, що батьки поводяться з нею жорстоко. Енурез, проблеми зі сном, страх перед темною кімнатою найчастіше є наслідками неправильного поводження дорослих із гіперактивною дитиною. Дитина не винна в гіперактивності. Тому завдання батьків та педагогів допомогти їй, не принижуючи її гідності, не травмуючи психологічно.
* Погляди батьків на проблему гіперактивності дуже різні: деякі борються правильно, зміцнюючи нервову систему дитини, а інші вважають, що з віком все пройде само собою. В 30-35 років по тому стане краще, але втрачено буде основне - навчання в школі не дасть потрібних результатів, а занижена самооцінка, асоціальність накладуть страшні відбитки на психіку такої людини.
* Уже спостерігається міграція гіперактивних учнів зі школи в школу. Зміна оточення надає нервовій системі додаткового навантаження. Треба боротися з проблемою, а не тікати від неї. Стан здоров'я та поведінка дитини не покращаться від зміни оточення. А рішення батьків перевести дитину в іншу школу говорить про те, що вони вважають, ніби саме школа винна в усьому. Треба бути реалістами і розуміти, що все далеко не так. Адже батьки спостерігають за особливостями поведінки своєї дитини змалечку і знають, що і як було, і як є...
* Дитина повинна якомога менше дивитися телевізор. Відомо, що телевізор негативно впливає на нервову систему дітей. День без телевізора- і дитина більш врівноважена, спокійна.
* Навчайте дитину аналізувати, що для неї є небезпечним, які можуть бути наслідки. Не намагайтеся керувати дитиною за допомогою крику та сили.